Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потай

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потай
Берлін: Українське слово, 1924

По́тай, нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. I. 147. Дав йому гроші у потай. НВолын. у.