Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потайці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потайці
Берлін: Українське слово, 1924

По́тайці, нар. = Потай. НВолын. у. Сама собі їсть в потайці од матері. Чуб. I. 66.