Словарь української мови (1924)/потаємне
| ◀ потавати | Словарь української мови П потаємне |
потаємний ▶ |
|
Потає́мне, нар. — Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.
| ◀ потавати | Словарь української мови Борис Грінченко П потаємне |
потаємний ▶ |
|
Словарь української мови — П
потаємне
Борис Грінченко
1924
Потає́мне, нар. — Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.