Словарь української мови (1924)/потаємний
Зовнішній вигляд
◀ потаємне | Словарь української мови П потаємний |
потаємно ▶ |
|
Потає́мний, а, е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. О. 1861. XI. 14. Потаємний… лаз через стару стіну у замок. Морд. Пл. 68.