Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потаємний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потаємний
Берлін: Українське слово, 1924

Потає́мний, а, е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. О. 1861. XI. 14. Потаємний… лаз через стару стіну у замок. Морд. Пл. 68.