Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потепліти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потепліти
Берлін: Українське слово, 1924

Поте́пліти, лію, єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло. Левиц. I. 55.