Словарь української мови (1924)/потентат

by Борис Грінченко

◀ потенетити

Словарь української мови Борис Грінченко П потентат

потепліти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потента́т, та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.