Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потертися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потертися
Берлін: Українське слово, 1924

Поте́ртися, тру́ся, тре́шся, гл. 1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно. Левиц. I. 187. 2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть. Грин. II. 274.