Словарь української мови (1924)/потерть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потерть
Берлін: Українське слово, 1924

По́терть, ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.