Словарь української мови (1924)/потикатися
| ◀ потиженно | Словарь української мови П потикатися |
потилиця ▶ |
|
Потика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. поткну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Лукаш. 110. Взєвси джурі маленькому коник потикати. АД. II. 86. 2) Показываться, показаться. До батька боюсь і потикаться. Г. Барв. 275. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052.