Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потилиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потилиця
Берлін: Українське слово, 1924

Поти́лиця, ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. Поти́личка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. Потиля́ка.