Словарь української мови (1924)/потилиця

by Борис Грінченко

◀ потикатися

Словарь української мови Борис Грінченко П потилиця

потилишник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поти́лиця, ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. Поти́личка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. Потиля́ка.