Словарь української мови (1924)/потилишник

by Борис Грінченко

◀ потилиця

Словарь української мови Борис Грінченко П потилишник

потиль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поти́лишник, ка, м. 1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. Котл. Ен. III. 36. Поти́лишниками нагодува́ти. Надавать подзатыльниковъ. Ном. № 3855. 2) = Крижівниця. Полт. г.