Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потиль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потиль
Берлін: Українське слово, 1924

По́тиль нар. = Поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.