Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потмарити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потмарити
Берлін: Українське слово, 1924

Потмари́ти, рю́, ри́ш, гл. = Потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. I. 185.