Словарь української мови (1924)/потовий

by Борис Грінченко

◀ потоваришувати

Словарь української мови Борис Грінченко П потовий

потовкмачити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потови́й, а́, е́. 1) Относящійся къ поту. 2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш… нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати. Г. Барв. 85.