Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потовпити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потовпити
Берлін: Українське слово, 1924

Пото́впити, плю, пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.