Словарь української мови (1924)/потовпитися

by Борис Грінченко

◀ потовпити

Словарь української мови Борис Грінченко П потовпитися

потовстий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пото́впитися, плюся, пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. I. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).