Словарь української мови (1924)/потолоччя

by Борис Грінченко

◀ потолочити

Словарь української мови Борис Грінченко П потолоччя

потоля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потоло́ччя, чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.