Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потопитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потопитися
Берлін: Українське слово, 1924

Потопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив. Грин. III. 404.