Словарь української мови (1924)/потопитися

by Борис Грінченко

◀ потопити

Словарь української мови Борис Грінченко П потопитися

потопленик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив. Грин. III. 404.