Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поторохтіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поторохтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поторохті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Погремѣть, постучать.