Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поторопіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поторопіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поторопі́ти, пі́ємо, єте, гл. Оторопѣть (о многихъ). Рудч. Ск. II. 127. Вони так і поторопіли. Рудч. Ск. II. 30.