Словарь української мови (1924)/поточина

by Борис Грінченко

◀ поторсатися

Словарь української мови Борис Грінченко П поточина

поточити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пото́чина, ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.