Словарь української мови (1924)/поточити
Зовнішній вигляд
◀ поточина | Словарь української мови П поточити |
поточитися ▶ |
|
Поточи́ти, чу́, чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
◀ поточина | Словарь української мови Борис Грінченко П поточити |
поточитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поточити
Борис Грінченко
1924
Поточи́ти, чу́, чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.