Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потропити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потропити
Берлін: Українське слово, 1924

Потропи́ти, плю́, пи́ш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.