Словарь української мови (1924)/потрохи

by Борис Грінченко

◀ потропити

Словарь української мови Борис Грінченко П потрохи

потрощити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потро́хи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. Ум. Потро́шку, потрі́шки, потро́шечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. I. 7.