Словарь української мови (1924)/потрощити

by Борис Грінченко

◀ потрохи

Словарь української мови Борис Грінченко П потрощити

потрудити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потрощи́ти, щу́, щи́ш, гл. 1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. I. 76. 2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).