Словарь української мови (1924)/потугувати
Зовнішній вигляд
◀ потугонька | Словарь української мови П потугувати |
потужавіти ▶ |
|
Поту́гувати, гую, єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.