Словарь української мови (1924)/потужавіти
| ◀ потугувати | Словарь української мови П потужавіти |
потужити ▶ |
|
Потужа́віти, вію, єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
| ◀ потугувати | Словарь української мови Борис Грінченко П потужавіти |
потужити ▶ |
|
Словарь української мови — П
потужавіти
Борис Грінченко
1924
Потужа́віти, вію, єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).