Словарь української мови (1924)/потужити

by Борис Грінченко

◀ потужавіти

Словарь української мови Борис Грінченко П потужити

потужний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потужи́ти, жу́, жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.