Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потурчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потурчити
Берлін: Українське слово, 1924

Поту́рчити, чу, чиш, гл. Отуречить.