Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потурчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потурчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Поту́рчитися, чуся, чишся, гл. Отуречиться. АД. I. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. I. 209.