Словарь української мови (1924)/поуз
Зовнішній вигляд
◀ потятко | Словарь української мови П поуз |
поурмлений ▶ |
|
Поуз, нар. = Повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. 252. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють. К. Досв.