Словарь української мови (1924)/поурмлений
Зовнішній вигляд
◀ поуз | Словарь української мови П поурмлений |
пофальшувати ▶ |
|
Поу́рмлений, а, е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме. О. 1862. V. Кух. 33.