Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похиріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похиріти
Берлін: Українське слово, 1924

Похирі́ти, рі́ємо, єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.