Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похирляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похирляти
Берлін: Українське слово, 1924

Похирляти, ляю, єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер. ЕЗ. V. 31.