Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похистити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похистити
Берлін: Українське слово, 1924

Похисти́ти, щу́, сти́ш, гл. Защитить, укрыть, спрятать. Ти мене захисти, бо він дуже напада. Новомоск. у. (Залюбовск.).