Словарь української мови (1924)/походна
| ◀ походити | Словарь української мови П походна |
походне ▶ |
|
Походна́, но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати. Мкр. Н. 37.