Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похопливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похопливий
Берлін: Українське слово, 1924

Похопли́вий, а, е = Похіпливий. Пропадуть мої конопельки! подумала Кайдашиха: похоплива невісточка попряде їх собі на полотно. Левиц. КС. 71.