Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похребт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похребт
Берлін: Українське слово, 1924

Похребт, ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.