Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похребтина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похребтина
Берлін: Українське слово, 1924

Похре́бтина, ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Константиногр. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. I. 252.