Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поцуратися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поцуратися
Берлін: Українське слово, 1924

Поцура́тися, ра́юся, єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. I. 9.