Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почащати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почащати
Берлін: Українське слово, 1924

Почаща́ти, ща́ю, єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав. Мнж. 20.