Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почвалати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почвалати
Берлін: Українське слово, 1924

Почвала́ти, ла́ю, єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.