Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почесть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почесть
Берлін: Українське слово, 1924

Поч́есть, ти, ж. Чествованіе. Наш Миколай чесний, взявся до почести, кивнув, моргнув на Параску, щоб подала меду пляшку. Нп.