Словарь української мови (1924)/почесть
Зовнішній вигляд
◀ почестка | Словарь української мови П почесть |
почеський ▶ |
|
Поч́есть, ти, ж. Чествованіе. Наш Миколай чесний, взявся до почести, кивнув, моргнув на Параску, щоб подала меду пляшку. Нп.