Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почимхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почимхати
Берлін: Українське слово, 1924

Почи́мхати, хаю, єш, гл. Скоро побѣжать. Вх. Зн. 43. Так почімхав, аж сі за ним закурило. Гн. II. 42.