Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/починити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
починити
Берлін: Українське слово, 1924

Почини́ти, ню́, ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.