Словарь української мови (1924)/починити
| ◀ починатися | Словарь української мови П починити |
починок ▶ |
|
Почини́ти, ню́, ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.
| ◀ починатися | Словарь української мови Борис Грінченко П починити |
починок ▶ |
|
Словарь української мови — П
починити
Борис Грінченко
1924
Почини́ти, ню́, ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.