Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошамотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошамотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Пошамоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.