Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошандибити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошандибити
Берлін: Українське слово, 1924

Пошанди́бити, бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.