Словарь української мови (1924)/пошанівок

by Борис Грінченко

◀ пошанівля

Словарь української мови Борис Грінченко П пошанівок

пошанування ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пошані́вок, вку, м. 1) = Пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. НВолын. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у. 2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк.