Словарь української мови (1924)/пошарпати

by Борис Грінченко

◀ пошапкуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П пошарпати

пошарпатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поша́рпати, паю, єш, гл. 1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки. Стор. МПр. 113. 2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали. ЕЗ. V. 216.