Словарь української мови (1924)/пошарпатися

by Борис Грінченко

◀ пошарпати

Словарь української мови Борис Грінченко П пошарпатися

пошарпушки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поша́рпатися, паюся, єшся, гл. 1) Изорваться; изорвать на себѣ; исцарапаться. Коловсь сердешний об тернину, пошарпався ввесь об шипшину. Котл. Ен. III. 20. Еней тут крикнув, як на пуп; заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. III. 9. 2) Потормошить другъ друга. Їден з другим пошарпалися, а не бились. НВолын. у.